vlasnasprava blog

Медведев сократит проверки малого бизнеса до одного раза за три года

2008-05-14T03:43:00.000-07:00

Президент России Дмитрий Медведев в среду подпишет указ о развитии малого бизнеса, предусматривающий ограничение проверок до одного раза в три года. «Сегодня же хотел бы подписать указ, где будут указаны меры по развитию малого предпринимательства, прежде всего, связанные с необходимостью снятия избыточных административных барьеров», – сказал президент на совещании в Кремле. // РИА «Новости»

ВТО преподносит сюрприз украинскому малому бизнесу

2008-05-07T19:47:00.000-07:00

Со вступлением в ВТО Украина не будет возмещать кредитных ставок малому и среднему бизнесу. По словам заместителя председателя Госкомпредпринимательства Геннадия Белоуса, это наибольшая потеря для предпринимателей. Ведь займ под 20-25% годовых для большинства из них станет недоступным.Кроме того, без работы могут остаться миллионы человек. Чтобы бы уменьшить убытки, государство до конца года продолжит возмещать проценты по кредитам

Больше читай здесь: Украинский Бизнес Ресурс

Россия: Лужков требует сократить проверки малого бизнеса

2008-04-22T08:37:00.000-07:00

Мэр Москвы Юрий Лужков потребовал сократить проверки предприятий малого бизнеса со стороны налоговых служб и правоохранительных органов и наказывать сотрудников милиции, делающих это в корыстных целях. Сейчас эти предприятия «буквально удушаются постоянными проверками», заявил он сегодня на заседании столичного правительства. «Многие предприятия просто погибли из-за таких проверок. Что милиции делать в малом бизнесе? Проверки должны проводиться только по непосредственному распоряжению руководителя главного управления органа внутренних дел», – отметил Лужков.

Он также поддержал «любопытное» предложение МЭРТ ограничить время проверок таких предприятий до 45 часов в год. Лужков предложил ввести систему наказаний для тех сотрудников правоохранительных органов, которые «решают во время проверок свои задачи». Сегодня на заседании правительства Москвы был принят проект городского закона «О поддержке и развитии малого и среднего предпринимательства в столице». Согласно документу, планируется создать реестр субъектов таких предприятий и организаций. Основная цель реестра – мониторинг состояния и выявление тенденций развития малого и среднего предпринимательства в столице.

Ставки основных налогов в Украине снижать не будут

2008-04-22T03:46:00.000-07:00

В Украине не будут снижать ставки основных налогов - такой была реакция правительства на соответсвующие рекомендации НБУ.

Как известно, Нацбанк предложил для борьбы с инфляцией уменьшить, хотя бы на 5%, ставку НДС и налога на прибыль. Кабмин такую возможность отметает. По мнению первого вице-премьера Александра Турчинова, фискальную систему следует обновлять комплексно.

И в этом согласия нет у них...

ЕС требует от Украины " максимальной свободы бизнеса"

2008-03-28T10:08:00.000-07:00

Европейская ассоциация Businesseurope выдвинула ряд условий, которых должна придерживаться Украина при создании зоны свободной торговли Украина-ЕС. Эксперты называют этих часть требований невыполнимыми.

Европейский бизнес требует от Украины снижения экспортных пошлин до уровня ЕС, проведения приватизации стратегических госкомпаний и обеспечения льготного доступа к госзакупкам. «Рекомендации Businesseurope, по сути, являются неофициальной позицией Еврокомиссии на переговорах с Украиной»,– заявил источник в Министерстве экономики Украины. Бизнес требует максимальной свободы.

Европейские компании готовы пойти на создание зоны свободной торговли с «полным покрытием» для товаров и с частичными ограничениями – для услуг. Но взамен Украина должна снизить все таможенные пошлины до уровня ЕС. «Средняя украинская таможенная ставка в четыре раза превышает соответствующую таможенную ставку ЕС»,– говорится в перечне условий европейской ассоциации, который обнародовало Министерство экономики. Данные по размеру ставок в Украине приводятся по состоянию на 2002 год (для ЕС – 2005 год). Дополнительно Businesseurope требует от Украины отменить ограничения на торговлю сырьем, схемы лицензирования импорта, имеющие ограничительный характер и «ГОСТ-сертификаты».

Предприниматели требуют от Еврокомиссии и включения в договор «жестких правил защиты инвестиций, преодоления тарифных и нетарифных барьеров» для сельскохозяйственного экспорта из ЕС, усиления защиты прав интеллектуальной собственности и введения Украиной более либеральных правил госзакупок, чем они могут быть в договоре о ЗСТ между Украиной и США.

В сфере прозрачности экономики Businesseurope рекомендует Украине присоединиться к конвенции ОЭСР относительно взяточничества, имплементировать рекомендации Совета Европы по модернизации правовой системы, усилить контроль за поддельными товарами и снизить период регистрации торговых марок (сейчас – два года). В Европе даже выдвигают требования по созданию специального механизма по решению торговых споров и обязательного проведения приватизации госимущества.

Главным требованием к ЕС со стороны Украины может стать упрощение процедуры сертификации украинских товаров, заявляют эксперты. «Наши производители постоянно жалуются, что хотели бы поставлять свои товары в европейские торговые сети, но процесс сертификации настолько бюрократизирован, что получение документов занимает несколько лет»,– говорит директор консалтинговой компании «AAA» Сергей Наливка. По его мнению, необходимо также ставить перед Еврокомиссией условия о снятии квоты на экспорт украинских зерновых и отмене ограничений на экспорт куриного мяса и кондитерских изделий.

Источник: Коммерсант-Украина

Новый российский президент пообещал освободить малый бизнес от частых проверок и бюрократии

2008-03-28T08:02:00.000-07:00

Дмитрий Медведев выступил с инициативой избавить малые предприятия от неоправданно частых проверок контролирующих организаций.

«Предложение заключается в том, чтобы воспретить вообще вход контрольных органов на такого рода предприятия и разрешить их только в случае , если есть соответствующий акт государственной власти: или прокурорского реагирования, например, или судебного», – сказал будущий президент.

Медведев заявил, что проверки являются источником заработка для пожарных служб, санэпидемнадзора и милиции, в связи с чем малый бизнес теряет порядка 10% своей выручки. Он назвал это «легализованной взяткой» и сказал, что у ряда сотрудников пожарной службы, санитарно-эпидемиологического надзора, милиции это решение вызовет «как минимум очень сложные эмоции, если не сказать о предынфарктном состоянии», потому что это то, чем они занимаются, и то, на чем они зарабатывают деньги, как официально, так и неофициально. За малым бизнесом наблюдают 45 организаций, из которых 30 органов контроля – федерального уровня. По некоторым данным, малые предприятия России платят проверяющим до 1,5 триллиона рублей ежегодно. Минэкономразвития вынесло предложение ввести квотирование проверок, замену первого штрафа предупреждением, а также введение уведомительного порядка начала работы, пишут «Ведомости».

Помимо проверок, развитию малого бизнеса препятствуют такие бюрократические барьеры, как лицензирование, сертификация, доступ к кредитованию и подключение к энергосетям. Рабочая группа госсовета предложила утвердить госстандарты, чтоб избавить предприятия малого бизнеса от сертификации. По мнению авторов этой инициативы, плату за подключение к сетям (при потреблении до 100 кВт) можно отменить или субсидировать. Для устранения недостатка финансовых ресурсов у малых предприятий, который исчисляется суммой порядка 1 триллиона рублей, можно принять закон, который обеспечит микрофинансирование. По словам министра экономического развития Эльвиры Набиуллиной, закон находится в разработке. Как сообщают «Ведомости», Набиуллина также предложила заменить лицензирование страхованием по аналогии с туризмом, а также продумать идею долгосрочных договоров аренды помещений для предприятий малого бизнеса.

С интересной инициативой выступил тюменский губернатор Владимир Якушев. Он предложил упростить систему налогообложения для предприятий с выручкой до 100 миллионов рублей. для сравнения, сегодня по этой схеме налогооблагаются только те предприятия, выручка которых не превышает 20 миллионов рублей. Якушев также предложил первые два года освободить от налогов инновационные предприятия.

Источник: Sostav.ru

Підприємцем бути все тяжче й тяжче

2008-03-26T02:39:00.000-07:00

Торік у порівнянні з 2006 роком майже на 6% зросла кількість звернень громадян стосовно порядку проведення перевірок контролюючими органами, отримання кредитів для розвитку підприємництва, діяльності ринків… Це свідчить про те, що проблем у діяльності українського бізнесу менше не стає, і навіть навпаки − відбувається погіршення ситуації.
Прозора та ефективна регуляторна політика, незважаючи на численні широкі форуми та гучні обіцянки з боку влади, поки що залишається мрією для багатьох українських підприємств.

Бажане...

Керівництво Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва не демонструє бажання реально оцінювати ефективність держави при виконанні регуляторних функцій у цілому. Про це свідчить, наприклад, рішення Колегії Держкомпідприємництва від 29 січня 2008 року, у якому відзначається поліпшення умов започаткування та ведення бізнесу в Україні, скорочення часових та грошових витрат підприємців на проходження дозвільних процедур, а також зниження рівня корупції, що створює умови для поліпшення інвестиційного клімату.

Дійсне...

Дані рейтингу України у щорічному звіті Doing Business свідчать про протилежне.

Рейтинг України за індикаторами Doing Business

Індикатори Doing Business	Рейтинг відповідно до Doing Business 2008	Рейтинг відповідно до Doing Business 2007	Зміна рейтингу
Створення компанії	109	105	-4
Отримання ліцензій	174	174	0
Найм працівників	102	103	+1
Реєстрація власності	138	134	-4
Отримання кредитів	68	62	-6
Захист інвесторів	141	141	0
Сплата податків	177	177	0
Ведення міжнародної торгівлі	120	116	-4
Виконання контрактів	46	46	0
Закриття компанії	140	139	-1

Джерело: Звіт Світового банку: Ведення бізнесу-2008. http://www.un.org.ua/

За інформацією Деркомпідприємництва, торік у порівнянні з 2006 роком майже на 6% зросла кількість звернень громадян стосовно порядку перевірок контролюючими органами, отримання кредитів для розвитку підприємництва, діяльності ринків (зокрема щодо сплати ринкового збору та надання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі), роз'яснення з питань ліцензування певних видів господарської діяльності тощо.

Це свідчить про те, що проблем у діяльності українського бізнесу менше не стає, а радше навпаки - відбувається погіршення ситуації.

Те саме стосується й рівня корупції. Так, згідно з річним звітом міжнародної організації Transparency International за 2006 рік, Україна посідала 99 місце (серед 163 країн), із загальним індексом 2,8; а вже 2007 року - скотилася до 118 місця (серед 179 країн) і дістала показник індексу 2,7.

Аналіз планової роботи при підготовці регуляторних актів свідчить про її безсистемність

Реалізація регуляторної політики у 2007 році, за даними звіту Держкомпідприємництва, значною мірою не відповідала плановій роботі. Так, загалом регуляторні органи запланували до розробки 746 проектів регуляторних актів. Їх фактична кількість становила 1821 проект, що майже втричі перевищило планові показники.

Це перевищення характеризує роботу регуляторних органів як формальну та безсистемну. Хоча законодавство України передбачає обов'язкове оприлюднення проекту регуляторного акта, який не включили до плану роботи на відповідний рік, низка органів центральної виконавчої влади не дотрималися принципів передбачуваності у регуляторній діяльності, а 9 із них узагалі не проводили планування.

Відстеження результативності стосується лише 60% регуляторних актів

За даними Міністерства юстиції України, минулого року зареєстрували понад 400 регуляторних актів, стосовно яких розробники повинні були провадити базове відстеження результативності їх дії. Але надані звіти про відстеження стосувалися лише 245 актів (до 260 звітів, наданих позаторік).

Що і як планується на 2008 рік

Уряд у лютому поточного року затвердив План заходів із виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на цей рік. І в цьому документі не знайшли відображення багато принципових позицій.

Так, поза увагою урядовців залишилися такі напрямки, як підтримка й розвиток інноваційної складової в роботі малого бізнесу в тих сферах, які не вимагають значних фінансових ресурсів, є гнучкими та спираються на значний попит. Прикладом може бути сфера ЖКГ (розробка та подальше застосування енергозбережного обладнання та матеріалів), розвиток інформаційних технологій (швидкісний інтернет, передача даних), ноу-хау в агропромисловому комплексі тощо.

Низька інноваційна складова значно знижує конкурентоспроможність вітчизняної продукції, створює серйозні загрози для успішного економічного розвитку. Дані Держкомстату свідчать, що за останні 7 років питома вага підприємств, які впроваджували новітні технології, зменшилася на 4,8% і становить зараз лише 10%. Кількість нових технологічних процесів за вказаний період зменшилася з 1403-х у 2000 році до 1145-х - у 2006-му.

Слід також відзначити слабку увагу до питань регуляторної політики, яка в документі представлена лише одним пунктом - "Проведення публічних обговорень проектів регуляторних актів". Однак публічне обговорення - не достатній захід для подолання системних проблем у стосунках між малим бізнесом та державою.

У зв'язку з цим розробникам документа було би доцільно розширити план пунктами, спрямованими на забезпечення прозорого моніторингу прийнятих регуляторних актів згідно з вимогами закону про основи регуляторної політики в Україні, а також на запровадження інших ефективних механізмів контролю за владою.

Також слабкою стороною Плану дій є те, що він жодним чином не стосується проблем податкового адміністрування, фіскальний та складний характер якого негативно впливає на підприємницьку активність, і торкається передусім малого та середнього бізнесу.

Уряди України, що часто змінювали один одного, по-різному намагалися допомагати розвиватися малому та середньому бізнесові, але такі дії радше можна назвати формальністю в роботі чиновника або взагалі бездіяльністю. Результат, який ми маємо на сьогодні, - це слабкий та неконкурентоспроможний підприємець, він більшою мірою переймається, як налагодити "конструктивні" та корисні зв'язки з чиновниками районного (міського рівня). Що ж стосується питань розвитку власного бізнесу та готовності, з огляду на вступ до СОТ, працювати на власному ринку з конкурентами із країн Європи та інших країн світу, то на загал про це навіть не йдеться.

Щоб наводити порядок у сфері регуляторної політики, слід відходити від формалізму та об'єктивно оцінювати наявні проблеми. А коли чиновники розповідають про бажане, намагаючись уникати критики на свою адресу, то розраховувати на появу потужного середнього класу й економічний розвиток України нам усім не слід.

Три причини, чому реформа системи стандартизації та сертифікації принесе користь споживачеві

2008-03-14T04:31:00.000-07:00

НА ДУМКУ ЕКСПЕРТІВ ПРОЕКТУ IFC «ДІЛОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ».
1. Реформа зробить товари дешевшими
Усі ми є споживачами. Ціни, які ми сплачуємо за товари містять у собі витрати підприємств на придбання або розробку та реєстрацію стандартів. Сьогодні держава вимагає від вітчизняних підприємств обов'язкової стандартизації та сертифікації для більшості товарів. Така політика дорого коштує споживачам, бо величезні витрати на ці процедури майже не впливають на їхню якість, проте їхня собівартість істотно зростає.
2. Завдяки реформі споживачі матимуть ширший вибір продуктів з ширшим спектром якостей
Після реформи системи стандартизації стандарти стануть добровільними. Це вигідно для споживача, оскільки асортимент продукції обмежуватиметься лише фантазією виробника та вимогами безпеки. Така система існує у більшості розвинених країн, споживачі яких відомі своєю вимогливістю та досвідченістю вибору.
Яка Ваша думка?

Найкраще споживачеві - березову фанеру або пластмасу 1977 року?

2008-03-14T04:22:00.000-07:00

Згідно українських стандартів сидіння для унітазів може виготовлятися тільки з березової фанери або з пластмаси стандартів 1977-1986 рр. Конфігурацію виробу визначає ГОСТ 1985 р. Щоб споживач мав якіснішу продукцію, підприємцям доводиться розробляти та реєструвати власні технічні умови (ТУ) і при цьому платити кругленькі суми.

Експерти проекту IFC "Ділове середовище та розвиток підприємництва в Україні" підіймають проблему неефективного підходу до контролю якості продукції в Україні і пропонують конкретні кроки реформи системи сертифікації і стандартизації.
________________________________________
Численні державні органи безжалісно контролюють вітчизняні підприємства, а кількість небезпечних товарів, підробок та отруйних продуктів на базарах та в магазинах чомусь не зменшується. Відомства декларують - щоб захистити споживача від недобросовісного виробника і продавця, необхідно збільшити перевірки, а вимоги щодо якості зробити жорсткішими.

Та чи зникнуть небезпечні китайські іграшки з базарів, якщо частіше перевіряти вітчизняних виробників?

Чи стануть імпортні мобільні телефони безпечнішими, якщо їх сертифікувати за вимогами радянських НДІ 70-х років?

Чи стане смачнішою їжа в кафе, якщо державна комісія перевірятиме смакові якості блюд?

Насправді, проблема полягає в тому, що існуючі підходи до нагляду є неефективними, щоб гарантувати споживачеві безпеку, а товару - якість.

Так, за даними перевірок Держспоживстандарту в першому півріччі 2007 року, від 44% до 72 товарів були недоброякісними. «Левова» частка зафіксованих недоліків були формальними – відсутність документації (29-62%) і/або доступної інформації про товар (20-62%).

За існуючої системи сертифікації і стандартизації підприємці не можуть конкурувати на ринку, впроваджувати нові безпечні технології, щоб задовольнити споживацький попит, який швидко змінюється.

Усі знають, як складно підібрати дитині шкільну форму. Справа в тому, що швейники, як і раніше, змушені орієнтуватися на стандарти та розміри, розроблені у 80-х роках минулого сторіччя. В результаті, такий одяг не враховує збільшення росту сучасних дітей, і батьки змушені «підганяти» його чи шити самостійно.

Успадкована від СРСР система сертифікації і стандартизації не працює в умовах ринкової економіки. Станом на 01.03.2006 року в Україні діяло 16 765 міждержавних стандартів (ГОСТів), розроблених до 1992 р., майже половина з них були прийняті ще до 1980 р. Ця застаріла система висуває обов’язкові вимоги як до безпеки, так і до якості (форми, розміру, кольору, матеріалу) продукції, що значно обмежує вибір споживача, конкуренцію та інновації у виробництві.

Наприклад, стандарт саджанців троянд (прийнятий 1988 р.) регламентує їх фізичні розміри, наприклад, напівштамбові троянди 2-го сорту повинні бути завдовжки 40-80 см з корінням 30 см.

Стандартизація і сертифікація тягнуть за собою значні фінансові збитки для підприємців. Адже перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, складається з 34 товарних груп або більше 400 товарних позицій, які включають навіть послуги перукаря та манікюру.

В минулому році малі та середні підприємства витратили 650 млн. грн. на процедури стандартизації і сертифікації (не враховуючи витрати на оплату витраченого робочого часу).

У країнах ЄС ці сфери безпеки та якості відокремлені. Вимоги з безпеки є мінімальними за змістом та обов’язковими до виконання (Технічні Регламенти та Директиви), а питання стабільної якості - стандартизація та сертифікація – добровільними.
Держава висуває вимоги щодо безпеки товарів та виробництв, а контроль здійснює на основі ризик-орієнтованого підходу. Тобто у сферах, потенційно небезпечних для споживачів, вимоги є жорсткішими, а перевірки - ретельнішими.

Держава також наглядає за безпекою продукції та інформуванням споживачів (маркуванням продукції), а також гарантує оригінальне походження продукції та відсутність підробок (бренд «Х» є справжнім).

Виробник, у свою чергу, може вільно виготовляти продукцію будь-якої форми, кольору, смаку тощо за умови, що вона є безпечною для споживача. Якість продукції - це питання вибору споживача. За таких умов виникає сприятливі умови для шаленої конкуренції, а споживач лише виграє від величезного вибору безпечної продукції.
Отже, покращення існуючої системи технічного регулювання в Україні можна здійснити швидко і без додаткових витрат на основі ризик-орієнтованого підходу. Першочергові кроки реформи:

• Скорочення переліку товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації.

• Відміни вимоги щодо обов’язковості стандартів.

• Впровадження ризик-орієнтованого підходу до контролю за відповідністю товарів вимогам безпеки.

• Активізація процесу гармонізації національних стандартів з європейськими.

Украина рискует остаться вне ВТО

2008-03-02T12:35:00.000-08:00

Украина может не успеть вовремя ратифицировать соглашение о ее вступлении в ВТО из-за блокирования работы парламента, - такую мысль высказал спикер Министерства иностранных дел Василий Кирилич. Он не исключил возможности увеличения срока принятия этих документов.

А тем временем, представители европейского сообщества, которые собрались на международный экономический форум в Киеве, советуют украинским политикам, наконец, отделить власть от бизнеса. Именно это, по их мнению, поможет ускорить евроинтеграцию Украины.

Источник: Украинский Бизнес Ресурс

Налоговики обещают не проводить безосновательных проверок

2008-03-02T12:17:00.000-08:00

Сотрудники налоговой опровергают информацию, что ревизоры за счет предпринимателей выполняют свои планы, и еще перед выездом знают, кому и сколько налогов доначислить.

Дескать, никаких лимитов быть не может, это противозаконно. В дальнейшем в ведомстве обещают вообще не проводить безосновательных проверок и разрабатывают систему рисков, по которой для визитов будут отбирать лишь подозрительных плательщиков, - рассказывает заместитель председателя ГНАУ Сергей Лекарь. Именно в таких случаях планы доначислений обязательно будут.

Источник: Украинский Бизнес Ресурс

Правительство заявляет о рекордных сборах налогов в Украине

2008-03-01T08:47:00.000-08:00

Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко заявляет о том, что в 2008 году государственная таможенная служба демонстрирует рекордные показатели по сбору налогов в рамках выполнения программы «Контрабанда – стоп!».Тимошенко сообщила, что в феврале таможенная служба собрала 3,762 млрд гривен налогов, что в 2 раза больше показателей февраля 2007 года, причем Тимошенко подчеркнула, что в феврале поставки импорта в Украину сократились на 26%. По словам премьера, достичь таких показателей удалось за счет разрушения коррупционных схем.

Источник: УНИАН

Я не хочу...

2008-02-12T12:47:00.000-08:00

В одном из последних номеров российского "Бизнес-журнала" на глаза попалась статья главного редактора этого издания Дениса Викторова. Не смог пройти мимо. Публикуем тут. Уж больно много горькой правды.

Я НЕ ХОЧУ
Чем дальше, тем глубже убеждение: я никогда не буду предпринимателем. Даже владельцем самого малого на свете бизнеса. А главное, я этого категорически не хочу.

Наблюдая за российскими бизнесменами в течение полутора десятилетий, я умудрился проникнуться каким-то сложносочиненным чувством. Это смесь сострадаия, уважения и зависти.

Я не хочу быть предпринимателем, потому что вынужден буду решать миллион проблем, которые невозможно ни на кого спихнуть. Высунув языки, наемные менеджеры будут изображать максимальное рвение, однако никто из них не станет принимать более или менее ответственные решения. А значит, делать это придется самостоятельно.
Я не хочу быть предпринимателем, потому что всех вокруг будут интересовать исключительно их личные проблемы. Которые мне же придется решать. А мои проблемы не будут волновать никого. Разве что люди по привычке начнут изображать собачью преданность и вилять хвостами. Но на языке жестов это значит только одно: «Видишь, какие мы хорошие, как мы крутим хвостами? Так не пора ли нас покормить, хозяин?»
Я не хочу быть предпринимателем, потому что, уйдя вечером домой, персонал тут же выкинет из головы все служебные заботы. А я буду торчать до ночи в кабинете, пить пиво и думать, как заработать самому и прокормить всю эту ораву.

Я не хочу быть предпринимателем, потому что придется отвечать за людей, которых я нанял. Разбирать склоки и скандалы, входить в положение, а при необходимости становиться гадом и сволочью.

Я не хочу быть предпринимателем, потому что там, где появляются денежные отношения, заканчиваются дружба, любовь и прочие некоммерческие чувства.

Я не хочу быть предпринимателем, потому что, кроме бесконечных хлопот внутри компании, придется заступить на круглосуточное дежурство по объекту, находящемуся в постоянной осаде. Конкуренты будут совать мне ножи в спину, а шакалы-проверяющие — царапать и грызть до тех пор, пока не кинешь им кость. И хорошо еще, если удастся вовремя раскрыть и ликвидировать внутри крепости пятую колонну, которая расскажет всему рынку, что я и правда сволочь и гад.

Я не хочу быть предпринимателем, потому что успехи быстро теряют блеск и забываются, тогда как ошибки и провалы отравляют жизнь на годы вперед.

Я не хочу быть предпринимателем, потому что теоретическая возможность сорвать действительно большой куш на рынке исчезающе мала. А самое противное — никто в бизнесе не дает никаких гарантий. К тому же любой прорыв окажется коллективным достижением и результатом героической борьбы сотрудников за реализацию поставленных целей, тогда как в любом провале виноват буду я один.

Я не хочу быть предпринимателем, потому что достаточно насмотрелся. Но чем больше я этого не хочу, тем сильнее уважаю и жалею бизнесменов. И остро завидую им.

Бизнес-журнал
ФЕВРАЛЬ № 02. 2008

Проблемы малого и среднего бизнеса в Украине

2008-02-10T14:15:00.000-08:00

Украинский Бизнес Ресурс: Каждый год в Украине появляется не меньше 300 тыс. малых и средних предприятий, как свидетельствует статистика, в основном в сфере торговли, услуг и транспорта. Их вклад в ВВП не превышает 7-8%.

Однако, каждый год не меньше трети недавно открытых предприятий прекращают свою деятельность, правда, официально закрыть предприятие очень тяжело
Источник: Украинский Бизнес Ресурс

Создать стимулы. Уничтожить барьеры

2008-02-06T14:37:00.000-08:00

В украинском торговом бизнесе полным ходом идет консолидация. Темп которой будет лишь нарастать. Крупные сетевые ритейлеры «захватывают» регионы. Все это приводит к тому, что мелкие предприниматели начали выходить из сферы торговли. Вспомним, в начале 90-х именно торговля привлекала малый бизнес низким порогом входа и быстрой оборачиваемостью средств. Сейчас доля малого бизнеса в розничной торговле неумолимо снижается. А в некоторых регионах страны отмечено замедление темпа роста малых предприятий. И тенденция эта довольно тревожна. Из мировой практики известно, что до 60% малых предприятий разоряются в первые 5 лет своего существования. Однако их доля в структуре ВВП развитых стран при этом не сокращается.

Тенденция укрупнения в розничной торговле особенно заметно в секторе продуктового ритейла. Даже в регионах с приходом национальных сетевых операторов ощущается ужесточение конкурентной среды. Еще одна тенденция – крупные розничные операторы начинают реинвестировать прибыль в производство продуктов питания. На рынке появляются холдинговые структуры, вырастающие из торговых фирм. Продуктовый ритейл постепенно перестает быть территорией, где себя комфортно чувствует малый бизнес.

История развитых экономик показывает, что в подобных ситуациях накопленный в торгово-посреднической отрасли капитал должен перетекать в производственный сектор. Однако, как мы видим, многие вчерашние украинские ритейлеры предпочитают вкладывать деньги в недвижимость, ценные бумаги, другие непроизводственные инструменты. Но никак не в диверсификацию своего бизнеса или основание нового дела в новой сфере. А многие предприниматели вообще начинают работать по найму.
В какой-то мере это следствие объективных обстоятельств. В отличие от торговли, промышленные производства являются более капиталоемкими. И это затрудняет вход в них представителей малого бизнеса, особенно тех, которые боятся рисковать накопленным капиталом.

С одной стороны мы имеем накопленные в сфере торгово-посреднеческой деятельности капитал и предпринимательский опыт. С другой стороны – отсутствие стимулов для вхождения в более капиталоемкий бизнес и масса административных барьеров. Стимулы надо создавать. Барьеры – устранять. И без государства здесь не обойтись. Понимает ли это государство? Есть ли время над этим задуматься и начать действовать?