VlasnaSprava.info
Головна сторінкаВеб-ресурсиМапа сайтуЗворотній зв'язок
ПартнериПро проект
Русский
×åðâåíü 28, 2017, Ñåðåäà
ФІНАНСУВАННЯ БІЗНЕСУ БІЗНЕС від А до Я БІЗНЕС-НАВЧАННЯ ОГОЛОШЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНИ РЕКЛАМА КНИГИ ПЕРЕДПЛАТА ВИДАНЬ  
 
Почни свій бізнес      Як розвивати власну справу Як завершити власну справу     
Документи та шаблони     

Прес-релізи

Огляд преси

Календар підприємця

Продаж бізнесу

Моніторинг законодавства

Довідники

Бізнес-інструменти

Інтернет-конференціі

Актуальне інтерв'ю

Цікава інформація

Запитання-відповіді

Форум

Енциклопедія підприємця

VlasnaSprava Блог

Виставки

пошук по сайту  
 
Логін  
   
  Пароль  
 
  зареєструватися
забули пароль?
Бізнес від А до Я  »  Як розвивати власну справу  »  Захист бізнесу  »  „Наїзд”, або якщо вам „шиють” справу   Версія для друку
 
„Наїзд”, або якщо вам „шиють” справу
 
За своєю функцією держава мусить не тільки сприяти розвитку економіки, а й боротися з економічними злочинами. Нині українські реалії такі, що нерідко від цієї боротьби страждають законослухняні і успішні фірми та підприємці.
 

Скорочений варіант статті

За своєю функцією держава мусить не тільки сприяти розвитку економіки, а й боротися з економічними злочинами. Нині українські реалії такі, що нерідко від цієї боротьби страждають законослухняні і успішні фірми та підприємці.

На теренах нашого бізнесу давно відомо, що найбільш  ефективним способом усунути конкурента, відібрати успішний бізнес чи примусити фірму (підприємця) поділитися прибутками є порушення кримінальної справи. Його застосовують не тільки горезвісні рейдери, але нерідко й самі бізнесмени, залучаючи до цього тих, хто за своїм обов’язком мав би стояти на захисті законності – правоохоронців.

Операція „Н”
Через загальновідомі причини (недосконалість законодавства, корупція, „совковий” менталітет), більшість підприємців кожен день балансує на межі закону і злочину, нерідко зумисно чи несвідомо перетинаючи її. Тому і ризик бути притягнутим до кримінальної відповідальності за те чи інше правопорушення залишається ще надто високим.

Однак чи не найбільше неприємностей завдають так звані замовні справи. Замовниками їх, зазвичай, стають конкуренти по бізнесу, ображені співвласники чи колишні працівники, інші зацікавлені особи.
Як правило, в таких випадках говорять: на фірму (підприємця) „наїхали”. Це слово вже давно вкоренилося у бізнес-середовищі, мабуть, тому, що найбільш повно і реально відображає суть замовних перевірок.
У ролі „наїзників” може виступити хто завгодно – працівники міліції, податкової інспекції, прокурори, пожежники, митники.

В таких випадках привід для „наїзду” не грає особливої ролі. Його мета – створити жертві нестерпні умови при здійсненні повсякденної діяльності та підштовхнути до прийняття певних рішень або утримання від них.
Більше всього страждає від „наїздів” за замовленням малий і середній бізнес. У великого є гроші, служби безпеки, корумповані зв’язки, можливості вести PR-війни, наймати армії адвокатів. Більшість підприємців таких ресурсів не мають, проте змушені певну частину коштів від прибутку витрачати на війну з тими, хто приходить „на замовлення” зацікавлених осіб.

Найчастіше при організації „наїзду” покладаються на працівників міліції. Вони ж є і найбільш небезпечними, особливо підрозділи боротьби з економічними злочинами. У протистоянні з ними підприємець ризикує не тільки грошима, а й свободою.

На друге місце упевнено можна поставити податкову міліцію. Проте вона „працює” у відносно вузькому колі статей Кримінального кодексу України (далі КК), часто в парі з яким-небудь іншим відомством. Як правило, податківці рідко „садять”, а результати податкових перевірок можна оскаржити в суді (у випадку з міліцією можна оскаржити тільки процесуальні дії).

Замовник „наїзду” виходить з наявних можливостей і зв’язків, тому виконавцем може бути практично будь-яка з численних структур, що стоять над бізнесом.

Щоб мати можливість протистояти таким проявам, варто знати, на яких підставах і за яких обставин відбувається порушення кримінальної справи та основні методи протистояння і порятунку.

За що?!
Приводи і підстави до порушення кримінальної справи визначені ст. 94 Кримінально–процесуального кодексу України (далі КПК). Це можуть бути:
- заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
- повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
- явка з повинною;
- повідомлення, опубліковані в пресі;
- безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

При цьому справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Зазвичай, виникає необхідність перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи. Така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. А проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів здійснюється лише з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Проте постанова судді про надання такого дозволу може бути оскаржена до апеляційного суду у встановленому порядку.

Стаття знайдеться
Як показує практика, в переважній більшості кримінальні справи відносно керівників фірм та підприємців порушуються за ознаками злочинів, які передбачені спеціальними розділами КК.
Ось далеко неповний перелік порушень, які можуть привести підприємця на лаву підсудних.

Розділ V. „Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина”:
- порушення трудового законодавства (незаконне звільнення, невиплата заробітної плати) (ст.172-173 КК);
- порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію (ст. 177 КК);
- порушення авторського права та суміжних прав (ст. 176 КК);
- порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК).

Розділ VII. „Злочини у сфері господарської діяльності”:
- контрабанда (ст. 201 КК);
- здійснення підприємницької діяльності без реєстрації або ліцензії (ст. 202 КК);
- фіктивне підприємництво (ст. 205 КК);
- легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК);
- ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, страхових внесків (ст. 212, 212-1 КК);
- фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства (ст. 218, 219 КК);
- шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК);
- обман покупців і замовників (ст. 225 КК);
- незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233 КК).

Розділ XVII. „Злочини у сфері службової діяльності”:
- зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК);
- перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК);
- службове підроблення (ст. 366 КК );
- службова недбалість (ст. 367 КК);
- одержання, давання, провокація хабара (ст. 368–370 КК).

Нерідко приводом до візиту небажаних гостей та порушення справи стають певні події усередині фірми – конфліктні ситуації між працівником і працедавцем, а також між керівництвом фірми і її засновниками. Сюди можна віднести:
- привласнення, розтрату, знищення або пошкодження майна фірми;
- переділ часток у статутному капіталі;
- розголошення комерційної таємниці;
- необґрунтоване звільнення;
- порушення правил охорони праці;
- посадові зловживання.

Як зазначено вище, окрім прокуратури і суду, порушити кримінальну справу можуть органи дізнання. Щодо господарської діяльності, злочини у цій сфері підслідні (у межах компетенції, визначеної спеціальними законами про відповідний орган):
- міліції;
- податковій міліції – у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також у справах про приховування валютної виручки;
- органам безпеки – у справах, віднесених законом до їх відання;
- митним органам – в справах про контрабанду;
- органам державного пожежного нагляду – у справах про пожежі і порушення протипожежних правил.

При наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи. Якщо особу, яка вчинила злочин, встановлено, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. У іншому випадку справа порушується за фактом вчинення правопорушення.
Зазвичай, справи за „наїздом” порушуються за фактом, оскільки це має низку переваг. Так, у справі „за фактом” не встановлено чітких процесуальних строків, в разі необхідності її можна призупинити. Це діє на руку зацікавленій стороні чи особам, оскілки саме така невизначеність дає змогу фактично нейтралізувати жертву, постійно тримаючи її „на гачку”.
Жертві на замітку...

Олександр КОЗКА, консультант

Матеріал наданий журналом «Практика управління» №3 (15), 2008
щоб замовити номер журналу з повним варіантом статті звертайтесь: телефон (032) 244-10-00,
info@praktyka.com.ua 

 

 
 
 

Повернутися






Технологічна підтримка - Activemedia LLC
© 2002-2010, ЦРБТ. Всi права застережено. Жодна частина матерiалiв не може бути вiдтворена чи використана iншим способом у будь-якiй формi без письмової згоди осiб, якi мають авторськi права. Погляди, викладенi у матерiалах авторiв, можуть не збiгатися з поглядами Центру розвитку бiзнес-технологiй.