VlasnaSprava.info

Головна сторінкаВеб-ресурсиМапа сайтуЗворотній зв'язок
ПартнериПро проект
Русский
Òðàâåíü 24, 2017, Ñåðåäà
ФІНАНСУВАННЯ БІЗНЕСУ БІЗНЕС від А до Я БІЗНЕС-НАВЧАННЯ ОГОЛОШЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНИ РЕКЛАМА КНИГИ ПЕРЕДПЛАТА ВИДАНЬ  
 
Почни свій бізнес      Як розвивати власну справу Як завершити власну справу     
Документи та шаблони     

Прес-релізи

Огляд преси

Календар підприємця

Продаж бізнесу

Моніторинг законодавства

Довідники

Бізнес-інструменти

Інтернет-конференціі

Актуальне інтерв'ю

Цікава інформація

Запитання-відповіді

Форум

Енциклопедія підприємця

VlasnaSprava Блог

Виставки

пошук по сайту  
 
Логін  
   
  Пароль  
 
  зареєструватися
забули пароль?
Бізнес від А до Я  »  Як розвивати власну справу  »  Захист бізнесу  »  Як змінити чи розірвати договір   Версія для друку
 
Як змінити чи розірвати договір
 
Щодня тисячі суб’єктів підприємницької діяльності вступають в договірні відносини. Для нормального розвитку цивільних правовідносин сторони за угодою мають бути певними у стабільності умов та домовленостей, що оформлені відповідним правочином.
 

Скорочений варіант статті

Щодня тисячі суб’єктів підприємницької діяльності вступають в договірні відносини. Для нормального розвитку цивільних правовідносин сторони за угодою мають бути певними у стабільності умов та домовленостей, що оформлені відповідним правочином.

Але на практиці не завжди все відбувається так, як задумувалося та записувалося в договорі. Бізнес-ситуація іноді складається таким чином, що сторонам договору (а здебільшого - одній із них) вигідніше розірвати відносини, ніж продовжувати їх, бо це може призвести до значних збитків або навіть банкрутства. Тому часто необхідно відкоригувати, а то й розірвати чинний договір.

Як уклали, так і розірвемо

Реалізація комерційних планів будь-якого суб’єкта господарювання - юридичної особи чи підприємця-"індивідуала" пов’язана з укладанням господарських договорів. У договорі втілюються всі задуми і розрахунки бізнесменів.

За чинним законодавством договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Укладений договір має виконуватися сторонами у відповідності до досягнутих та зафіксованих домовленостей, які не повинні змінюватися. Це загальне правило забезпечує стійкість цивільних правовідносин, бо часто дострокове розірвання договорів призводить до фінансових втрат однієї із сторін. Проте іноді порушення договірних зобов’язань однією із сторін договору таке, що єдиним засобом захисту прав іншої сторони є припинення зобов’язання, тобто розірвання договору.

Закон визначає порушення зобов’язання як його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За наявності порушення зобов’язання настають певні правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

  • припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
  • зміна умов зобов’язання;
  • сплата неустойки;
  • відшкодування збитків та моральної шкоди.

У практиці суб’єктів підприємницької діяльності припинення договірних відносин або зміна їх умов явище досить поширене. Не в останню чергу і тому, що ці питання достатньо повно регулюються Цивільним кодексом України (ЦК), Господарським кодексом України (ГК), в яких визначено підстави і порядок зміни або розірвання договорів, а також односторонньої відмови від їх виконання.

Основні норми про зміну і розірвання договору зосереджені в гл. 53 ЦК. Зміна і розірвання договору - поняття близькі, але різні за наслідками. Якщо при зміні договору зобов’язання сторін зберігаються, хоча й у зміненому вигляді, то при розірванні договору вони припиняються на майбутнє, тобто зміна договору означає, що при збереженні його сили загалом деякі з його умов формулюються по-новому, порівняно з тим, як вони були зафіксовані при укладенні договору. Розірвання договору завжди призводить до дострокового його припинення.

Слід зазначити, що в окремих випадках зміна і розірвання договору можуть бути взаємно пов’язані, незважаючи на очевидну відмінність їх правових наслідків. Так, у разі виведення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю фактично змінюються умови відповідного засновницького (установчого) договору, але щодо учасника, який вибуває, - це розірвання вказаного договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Це, певно, найкращий вихід з положення, оскільки, зазвичай, означає найменші втрати для сторін при настанні правових наслідків або зводить їх до мінімуму. Проте договір може бути змінено або розірвано й за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного його порушення другою стороною та в інших випадках, встановлених самим договором чи законом.

Якщо договір укладено на користь третьої особи, сторони не мають права розірвати або змінити його без згоди цієї особи з моменту її згоди скористатися своїм правом за договором.

Істотні порушення та зміни обставин

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди інша сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому термін "шкода" трактується досить широко - окрім можливих додаткових витрат, неотримання прибутків, це можуть бути й інші наслідки та інтереси сторони. Збиток може бути вже завданим (в момент його виявлення) або можуть бути створені умови для можливого його спричинення у майбутньому.

Для заявлення про спричинені збитки необхідні такі умови:

  • порушення (невиконання, неналежне виконання) зобов’язання (норм договору або закону), провина контрагента;
  • збиток (настання збитку або можливість його настання);
  • наявність причинного зв’язку між порушенням (невиконанням, неналежним виконанням) і настанням збитку (загрозою настання збитку).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, його можна змінити або розірвати за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті самого зобов’язання.

Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути змінений (розірваний) за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони за наявності одночасно таких умов:

  • в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
  • зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
  • виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
  • із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд на вимогу будь-якої із сторін визначає наслідки його розірвання виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням договору.

Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду лише у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Істотну зміну обставин не слід плутати з обставинами непереборної сили (форс-мажор). Непереборна сила зумовлює неможливість виконання зобов’язань і за законом є підставою для звільнення сторони від відповідальності за їх невиконання. При істотній зміні обставин можливість виконання зобов’язань зберігається, але виконання стає украй невигідним для однієї із сторін і порушує її інтереси.

Відмовляємось односторонньо

Від зміни (розірвання) договору слід відрізняти односторонню повну або часткову відмову від нього. Вона (відмова) може мати місце у разі порушення одним з контрагентів зобов’язань за договором. Застосовуючи її слід враховувати, що право на односторонню відмову від виконання договору може виникнути тільки на підставі договору або закону.

Олександр КОЗКА, консультант

Матеріал наданий журналом «Практика управління» №2 (14), 2008
щоб замовити номер журналу з повним варіантом статті звертайтесь: телефон (032) 244-10-00,
info@praktyka.com.ua 

 
 
 

Повернутися






Технологічна підтримка - Activemedia LLC
© 2002-2010, ЦРБТ. Всi права застережено. Жодна частина матерiалiв не може бути вiдтворена чи використана iншим способом у будь-якiй формi без письмової згоди осiб, якi мають авторськi права. Погляди, викладенi у матерiалах авторiв, можуть не збiгатися з поглядами Центру розвитку бiзнес-технологiй.